Как безутешна та, что плачет о браслете,
Утерянном в пучине тёмных волн...
Как тянет за собой арбу уставший вол,
Не зная участи другой на этом свете...
"Быть или не быть
царствам. И, с трудом разогнувшись, потому что я уже стар, я говорю в своем
сердце слова, что слышны и понятны всем садовникам на свете, живым и
мертвым: "Этим утром и я подрезал мои розы..." Что мне за дело, если это мое
послание будет странствовать долгие годы? И мне даже не важно, найдет оно
адресата или нет. Не в послании суть послания. Чтобы быть заодно с моими
садовниками, я поклонился их божеству -- розовым кустам на заре.
Господи, не то же ли и с возлюбленным моим врагом, с которым я
становлюсь заодно, лишь возвысившись до следующей ступеньки? И поскольку он
в точности такой же, как я, и идет ко мне навстречу, стремясь подняться на
ступеньку более высокую. Исходя из нажитой мною мудрости, я сужу о
справедливости. Он судит о справедливости, исходя из своей. На взгляд они
противоречат друг другу, противостоят и служат источником войн между нами.
Но и он, и я противоположными путями, протянув ладони, идем по силовым
линиям к одному и тому же огню. И обретают наши ладони Тебя одного, Господи!
Я окончу свой труд, облагородив душу моего народа. Мой возлюбленный
враг окончит свой и облагородит свой народ. Я думаю о нем, и он думает обо
мне, хотя нет у нас общего языка, чтобы мы с ним встретились, ибо по-разному
мы с ним и милуем, и казним, разные у нас уклады и разные суждения, но мы
можем сказать, он мне, я -- ему: "Этим утром и я подрезал мои розы..."
Ибо Ты, Господи, общая для нас мера. Ты -- узел, что связал воедино
несхожие деяния!"
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
и этим утром и последующими за ним, вставай - убирай свою планету, подрезай кусты, хвали Господа за дарованный день и не мудрствуй - надо ли это и зачем и кому надо.. просто делай. Комментарий автора: Хороший призыв! Можно, конечно, всю жизнь цитировать "Маленького Принца", но когда прочитаете "Цитадель", мудрствовать не получится, это и есть сама мудрость.
Светлана
2013-03-28 04:07:58
много мудрых книг, согласна...
только вот в Библии её несравненно больше.
там и сама мудрость... Комментарий автора: Для меня Библия это даже не книга, это Слово Живого Бога, обращённое лично ко мне.
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.